- сонорний
- —————————————————————————————соно́рнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сонорний — а, е. Дзвінкий, голосний, гучний; такий, що дає сильний звук при перкусії. || При творенні якого голос переважає над шумом (про приголосний звук). || у знач. ім. соно/рні, них, мн. Приголосні звуки, при творенні яких голос переважає над шумом … Український тлумачний словник
ротацизм — у, ч., спец. 1) Гаркавість, нечіткість у вимові звука р . 2) Чергування приголосних, що полягає в переході зубних з , с , л у сонорний р … Український тлумачний словник
сонорність — ності, ж. Властивість за знач. сонорний … Український тлумачний словник